- коритце
- [кори/тцеи]
-и/ц':а, ор. -и/ц :еим, м. (ў) -и/ц':і, р. мн. -теиц'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
коритце
Смотреть что такое "коритце" в других словарях:
коритце — я, с. Зменш. до корито 1), 3) … Український тлумачний словник
коритце — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
блохоловка — и, ж., с. г. Коритце з липкою рідкою речовиною для виловлювання бліх та інших комах … Український тлумачний словник
опалачка — и, ж., зах. Коритце чи посуд, у якому зерно очищають від лузги і сміття … Український тлумачний словник
альбійка — кы , ж. Пн. Коритце для поросят … Словник лемківскої говірки
ваґан — ґана, ч. Вр. Коритце для тіста. Більше корытя, што в нім тісто місят … Словник лемківскої говірки
вайбійка — кы , ж. Пр. Невелике коритце для свиней … Словник лемківскої говірки
ванєнка — кы, ж. Ол. Металеве коритце для купання немовлят … Словник лемківскої говірки
корытко — ка, с. Пр. Коритце (здрібн. ); кухонний дерев яний посуд, в якому приготовляють (місять) тісто для хліба … Словник лемківскої говірки
опалачка — кы, ж. (опавачка, кы), Вр. Коритце видовбане в дереві, що в ньому формується хліб перед випіканням у печі … Словник лемківскої говірки
